Changing attitudes to secularization processes within the theory of modernization of religion
The article considers the key factors in development of the religious situation in the second half of the twentieth century, which caused a radical change in the attitude to the theory of secularization by sociologists of religion. From the beginning, the theory of secularization was a core part of...
| Published in: | Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo |
|---|---|
| Subtitles: | Зміна ставлення до секуляризаційних процесів у межах теорії модернізації релігії |
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | English |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Further subjects: | B
Modernization
B Conflict B Secularization B desecularization |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The article considers the key factors in development of the religious situation in the second half of the twentieth century, which caused a radical change in the attitude to the theory of secularization by sociologists of religion. From the beginning, the theory of secularization was a core part of the general theory of modernization and marked the specifics of modernization`s impact on religious life. However, the inability to explain such phenomena as the sharp rise in religiosity in post-socialist countries, as well as the consistently high level of religiosity in the typically modernist United States, led researchers to abandon the classical theory of secularization. Another reason for the change in the attitude to secularization was the presence of a religious component in numerous political conflicts in the late twentieth and early twenty-first centuries. The religious factor in the conflicts was so unusual and decisive that under its influence the theory of "clash of civilizations" by S. Huntington was born at the end of the twentieth century. Even though the general theory of modernization has not disappeared and still remains popular among sociologists of religion, there is no clear reference to the theory of secularization. Secularization is considered either a random part of modernization processes at certain stages, or one of the options for the development of the religious situation along with counter-secularization, or even completely rejected as a false positivist construct that has not been validated with the real state of affairs. В статті розглянуто ключові чинники розвитку релігійної ситуації в другій половині ХХ століття, які спричинили кардинальну зміну ставлення до теорії секуляризації з боку соціологів релігії. Від початку теорія секуляризації була стрижневою частиною загальної теорії модернізації та позначала специфіку впливу модернізації на релігійне життя. Разом із тим, внаслідок неспроможності пояснити такі явища як різке підвищення рівню релігійності в постсоціалістичних країнах, а також стабільно високий рівень релігійності в показово модерністських США, призвели до відмови дослідників від класичної теорії секуляризації. Також причиною зміни підходу до секуляризації стала наявність релігійної складової в численних політичних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ століть. Релігійний чинник у конфліктах був настільки незвичним та визначальним, що під його впливом народилася теорія «зіткнення цивілізацій» С. Гантінгтона наприкінці ХХ століття. Навіть попри те, що загальна теорія модернізації не зникла та досі залишається популярною серед соціологів релігії, чіткої прив’язки до неї теорії секуляризації вже нема. Секуляризація вважається або випадковою частиною модернізаційних процесів на певних етапах, або одним з варіантів розвитку релігійної ситуації поряд із контрсекуляризацією, або взагалі відкидається як хибний позитивістський конструкт, який не пройшов випробовування реальним станом речей. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2020.91.2144 |