An event as opposed to the everyday life of a believer
The article attempts to comprehend the phenomenon of an event in the religious dimension. An event is considered as a phenomenon characterized by a singularity, that is, an individual character of expression, belongs to the sphere of non everyday life, does not coincide with the usual framework of u...
| Published in: | Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo |
|---|---|
| Subtitles: | Подія як протиставлення повсякденності віруючого |
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | English |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2019
|
| In: |
Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
Year: 2019, Issue: 87, Pages: 24-37 |
| Further subjects: | B
Event
|
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The article attempts to comprehend the phenomenon of an event in the religious dimension. An event is considered as a phenomenon characterized by a singularity, that is, an individual character of expression, belongs to the sphere of non everyday life, does not coincide with the usual framework of understanding of the world and does not correspond to empirical factual. The need for a more active philosophical and religious discourse of the correlation between everyday and non everyday life in the realm of religion led to the necessity of address to this problem. Thus, the purpose of the article is to find out the ontological status of the event, the religious context of which manifests itself as an opposition to everyday life and leads to a transformation of the established way of life of the believer. Everyday being is characterized by features of sacredness, demonstrates the attraction to the transcendent. For this reason, the obvious and justified is the combination of the phenomena of everyday empirical world with the values of another dimension of being. The presence of non everyday in everyday life is evidenced, in particular, by elements of cult practice, since they are an expression of sacral time and space, as well as a way of incarnation of eternal values. The sphere of non everyday life includes the relationship between human and God described in the Gospels, prophecies, revelation, and vision as non everyday manifestations of religious experience. Event is the opposition of the world of phenomena to beyond the exquisite world of being, the transformation, which leads to the emergence of new orders and structures. Implementation of the event contradicts the previous ideas, therefore meeting the event with standard reality is accompanied by a transformation of everyday life. Establishing the rootedness of an event into being or its transcendental origin allows us to determine the causes of an event. In a secularized world, human, for the most part, demonstrates his willingness to recognize as significant events, including those in the universe, which correspond to scientific knowledge. This happens even when the fact of the event calls into question the fundamental postulates of science. Given this discovery in science, situations in politics, art, personal life are perceived as large-scale events. Moreover, the moment of meeting with the event can be described, for example, with a poetic language that expresses certain symbols of human existence and appears as a means of objectivizing the event as an unexpected innovation. Instead, the believer perceives events of a supernatural nature as an interference of the otherworldly reality in the usual way of life. Thus, the reception of religious experience is accompanied by the transformation of the individual's everyday life. The basis of the mystical experience of the religious tradition is the experience of meeting with the Divine, which results in a change in the believer's self-consciousness, transformation of its values, senses and meanings. That is, the awareness of an event that does not belong to an established order implies the prospect of new reality emersion, which contradicts previous notions. One of the forms of gaining religious experience is the process of conversion, which results in the transformation of the ideological orientation of a person, which enables the knowledge of their own hidden depths of consciousness. Conversion, the acquisition of grace and faith express the sudden or gradual process by which the individual achieves internal harmony, awareness of his righteousness, a sense of happiness, finds support in believing in the reality of what he has discovered in religious experiences. У статті здійснена спроба осмислення феномена події у релігійному вимірі. Подія розглядається як явище, яке характеризується сингулярністю, тобто індивідуальним характером вираження, належить до сфери неповсякденного, не збігається зі звичними рамками розуміння навколишнього світу та не відповідає емпіричній фактичності. Необхідність більш активного філософсько-релігієзнавчого дискурсу кореляції повсякденного і неповсякденного у сфері релігії зумовила потребу звернення до означеної проблеми. Отже, метою статті є з’ясування онтологічного статусу події, релігійний контекст вияву якої постає протиставленням повсякденності та призводить до трансформації усталеного способу життя віруючого. Повсякденне буття характеризується рисами сакральності, демонструє потяг до трансцендентного. З цієї причини очевидним і обґрунтованим убачається поєднання явищ буденного емпіричного світу з цінностями іншого виміру буття. Наявність неповсякденного у повсякденному житті засвідчують, зокрема, елементи культової практики, оскільки вони є вираженням сакрального часу і простору, а також способом утіленням вічних цінностей. До сфери неповсякденного належать описані в Євангеліях стосунки людини з Богом, пророцтва, об’явлення, видіння як неповсякденні вияви релігійного досвіду. Подія є протиставленням світу явищ позадосвідному світу буття, перетворенням, яке зумовлює появу нових порядків і структур. Здійснення події суперечить попереднім уявленням, тому зустріч події зі стандартною дійсністю супроводжується трансформацією повсякденності. Встановлення вкоріненості події в буття або її трансцендентного походження дає змогу визначити причини події. В умовах секуляризованого світу людина здебільшого демонструє готовність визнати значущими події, в тому числі у всесвіті, які відповідають науковим знанням. Це відбувається навіть тоді, коли факт події ставить під сумнів фундаментальні постулати науки. З огляду на це відкриття в науці, ситуації в політиці, мистецтві, особистому житті сприймаються як масштабні події. Причому момент зустрічі з подією можна описати, наприклад, за допомогою поетичної мови, яка висловлює певні символи людського буття і постає засобом об’єктивації події як неочікуваної новації. Натомість віруюча особа сприймає події надприродного характеру як втручання потойбічної реальності у звичний спосіб життя. Так, отримання релігійного досвіду супроводжується трансформацією повсякденності індивіда. Основою містичного досвіду релігійної традиції є досвід зустрічі з Божественним, наслідком чого постає зміна самосвідомості віруючої особи, трансформація її цінностей, смислів та значень. Тобто усвідомлення події, яка не належить до усталеного порядку, передбачає перспективу появи нової дійсності, котра суперечить попереднім уявленням. Однією з форм набуття релігійного досвіду є процес навернення, внаслідок чого зазнають трансформації світоглядні орієнтації людини, що дає змогу пізнання власних прихованих глибин свідомості. Навернення, набуття благодаті та віри виражають раптовий або поступовий процес, за допомогою якого індивід досягає внутрішньої гармонії, усвідомлення своєї праведності, відчуття щастя, знаходить опору у вірі в реальність того, що відкрили йому релігійні переживання. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2019.87.1048 |