Word to honor the light memory of Peter Martianov
Below, suggested thoughts were expressed by me when I just learned about an irreparable event - the departure from the earthly existence of pastor Peter Konstantinovich Martyanov. Since then, it's hard to imagine now, two years. Time spell is inexorable. But there is a higher flow of time. It i...
| Subtitles: | Слово на пошану світлої пам'яті Петра Мартьянова |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | English |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2013
|
| In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2013, Issue: 68, Pages: 259-261 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | Below, suggested thoughts were expressed by me when I just learned about an irreparable event - the departure from the earthly existence of pastor Peter Konstantinovich Martyanov. Since then, it's hard to imagine now, two years. Time spell is inexorable. But there is a higher flow of time. It is human honor and memory. The good deeds of man live uncountably for a long time as an embodiment of the memory of her. And a man lives as much as he will remember about his good deeds. So - everyone chooses in his earthly existence his own way. The Path of eternal Remembrance of your own good deeds, or the unlucky darkness of your own evil deeds. Peter Konstantinovich always served God, and hence - people. Therefore, he will be remembered with respect and remembered by a good word and after leaving the earthly life. Therefore, on the deadline of September 7, the religious scholars of Ukraine, with whom he worked fruitfully to establish tolerance in interfaith relations in the Odessa region, was to be honored, to honor the light of the memory of the man who did so much for the establishment of Ukrainian unbiased religious studies, who was not afraid to be righteous and sincere then When it was not easy, who was not afraid, as Vasyl Stus once articulated, to be "self-fulfilling". Нижче запропоновані думки висловлені були мною тоді, коли я щойно дізнався про непоправну подію - відхід із земного буття пастора Петра Костянтиновича Мартьянова. З того часу минуло, важко нині уявити, два роки. Плин часу - невблаганний. Але є те, що вище плину часу. Це людська шана й пам’ять. Добрі справи людини незліченно довго живуть як втілення пам’яті про неї. А людина живе стільки, скільки про її добрі справи пам’ятатимуть. Отже - кожен обирає в земному бутті свій шлях. Шлях вічної Пам’яті про власні добрі справи, або безвісті мороку від власних злих справ. Петро Костянтинович завжди служив Богу, а відтак - людям. Тому його з повагою згадують та згадуватимуть добрим словом і по відході із земного буття. Тож в сумну дату 7 вересня слід було релігієзнавцям України, з якими він плідно працював над метою утвердження на Одещині толерантних міжконфесійних відносин, вшанувати світлу пам'ять людини, яка так багато зробила для становлення українського незаангажованого релігієзнавства, яка не боялася бути праведною й щирою тоді, коли було нелегко, яка не боялася, як свого часу сформулював Василь Стус, бути «самособоюнаповнюваним». |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2013.68.361 |