Mythological worldview of fear and horror in ancient period
The problem of the place and significance of the phenomena of fear and horror in the world-view of man has a long but unexplored history in science. Since ancient philosophy, these phenomena (especially fear) have been regarded as feelings that depend on the object-subjective perception of the pheno...
| Subtitles: | Міфологічне світовідчуття страху і жаху в античний період |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2005
|
| In: |
Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
Year: 2005, Issue: 34, Pages: 30-39 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The problem of the place and significance of the phenomena of fear and horror in the world-view of man has a long but unexplored history in science. Since ancient philosophy, these phenomena (especially fear) have been regarded as feelings that depend on the object-subjective perception of the phenomena of the socio-cultural life of society. However, none of the ancient authors put forward the original scientific hypothesis of the phenomenon and its justification. In modern times, fear in scientific circulation and everyday outlook has become purely natural-physiological (mechanical-materialistic) reaction of the nervous system of man to external danger. From the period of separation of psychology into a separate science and under the influence of the achievements of experimental psychophysiology of the early twentieth century. such a dominant awareness of fear has finally established itself and dominates the contemporary Western European outlook. Проблема місця й значення феноменів страху й жаху у світовідчутті людини має свою довгу, але не досліджену історію в науці. Починаючи з античної філософії, ці феномени (особливо страх) розглядалися як відчуття, що залежать від об'єктно-суб'єктивного сприйняття людиною явищ соціокультурного життя суспільства. Однак самобутньої наукової гіпотези феномену та її обґрунтування жоден з античних авторів не висунув. У Новий час в науковому обігу й повсякденному світогляді страх постав суто як натуральнофізіологічна (механічно-матеріалістична) реакція нервової системи людини на зовнішню небезпеку. З періоду виділення психології в окрему науку й під впливом досягнень експериментальної психофізіології початку ХХ ст. така домінанта усвідомлення страху остаточно утвердилася й домінує в сучасному західноєвропейському світогляді. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2005.34.1578 |