Greek-Catholic and Roman Catholic Relations in the Austro-Hungarian Empire: the Problem of Latinization and Ukrainization
Although the Greek Catholic Church was not a decisive factor in national self-determination in Galicia, it made a significant contribution to overcoming the crisis of national identity in the nineteenth century. The Eastern rite was one of the most advanced factors that distinguished Greek Catholics...
| Subtitles: | проблема латинізації і українізації |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2000
|
| In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2000, Issue: 16, Pages: 31-40 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | Although the Greek Catholic Church was not a decisive factor in national self-determination in Galicia, it made a significant contribution to overcoming the crisis of national identity in the nineteenth century. The Eastern rite was one of the most advanced factors that distinguished Greek Catholics from Roman Catholics, Ukrainians from the Poles. Language differences were not so great as to distinguish Galician Ukrainians from Galician Poles. Both languages borrowed so much from one another over centuries that became mutually comprehensible, close, that threatened the Rusyns (Ukrainians) of Galicia not only linguistic, but also ethnic assimilation. At the beginning of the nineteenth century. The most comprehensible thing was the interpretation of the Rusyn (Ukrainian) language of the Galician as a dialect of the Polish. Therefore, in the nineteenth century. an attempt was made to force the Ukrainians to switch to the Latin alphabet. Греко-католицька церква хоч і не була вирішальним чинником національного самовизначення в Галичині, однак зробила значний внесок в подолання кризи національної ідентичності у ХІХ ст. Східний обряд був одним із найусталеніших чинників, який відрізняв греко-католиків від римо-католиків, українців від поляків. Мовні відмінності не були настільки великими, щоб відрізняти галицьких українців від галицьких поляків. Обидві мови так багато запозичили одна від одної протягом століть, що стали взаємозрозумілими, близькими, що загрожувало русинам (українцям) Галичини не лише мовною, а й етнічною асиміляцією. На початку ХІХ ст. самозрозумілою річчю було трактування русинської (української) мови галичан як діалекту польської. Тому в ХІХ ст. була зроблена спроба змусити українців перейти на латинський алфавіт. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2000.16.1111 |