International Society for Krishna Consciousness (ISKCON) in the time of War in Donbas (2014 – 2019)
International Society for Krishna Consciousness (ISKCON) in Ukraine faces different kinds of challenges - practical as well as spiritual - since the war in Donbas had been started. The practical challenge deals with taking care of fellows believers from war areas. The spiritual concerns what the com...
| Published in: | Relihijna svoboda |
|---|---|
| Subtitles: | Міжнародне товариство свідомості Кришни (ISKCON) в період війни на Донбасі (2014 – 2019) |
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Relihijna svoboda
|
| Further subjects: | B
vaishnavism
B war in Donbas B Donbas B War B International Society for Krishna Consciousness |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | International Society for Krishna Consciousness (ISKCON) in Ukraine faces different kinds of challenges - practical as well as spiritual - since the war in Donbas had been started. The practical challenge deals with taking care of fellows believers from war areas. The spiritual concerns what the community stand for in the conflict. The response on the first one was the foundation of "Ukrainian Vaisnava Refugee Fund" which provides temporal shelter for the refugees and makes the premises in Vaishnava retreat centers ready for the cold season. Concerning the second challenge - ISKCON claims principal and conscious detachment from the war. One could not expect different positions from this religious organization taking to account its theological particularities of the religion. Firstly, Vaishnavism claims a strong division on material and spiritual (transcendental) worlds so that worldly deals including wars treated less important and valuable. Secondly, the Hindu imagination on time implies that Earth is facing the period of degradation (kali yuga) when wars are inevitable and no one can influence it, so there is no point in active participation in them. Thirdly, Vaishnavism does not think about its position on war as on the detachment rather it claims the different type of participation which derives from the understanding of its mission in any conflict which differs from missions of other religious organizations. The mission of ISKCON in the war not to take one or another side but transform the quality of ignorance (tama-guna) into the quality of goodness (sattva-guna) which is reached by transcendental, not worldly methods. Therefore, any ISKCON charity project does not deals with the help one or another side of the conflict directly but strive to be universal and provide help irrespective to war affairs. As a result of this position only two ways of charity was possible for the Krishnaites in a wartime - the project "Food for life. Donbas" and taking care of abandoned cows in the conflict zone. However, the individual position of devotee could differ from organization’s one. Usually it depends on his or her personal experience or background, especially before coming to Krishna’s consciousness. There are devotees who follow pro-Ukrainian position as well as those who follow pro-Russian, thus Vaishnavas’ attitude to the conflict reflects, in general, the Ukrainian population attitude to it on particular territories. It does not mean that devotees on the Ukrainian territories are all pro-Ukrainian and those who are on the uncontrolled territories are all pro-Russian. Both positions exist on the both sides from the frontline. But because of curtain reasons one or another position is louder on one side from the frontline and almost silent on another. It could be concluded that Vaishnavas accepted the spiritual challenge successfully on both collective and individual level. As field work has shown ISKCON avoided inner conflicts and schism on the political ground. Furthermore, Ukrainian Vaishnavas have not lost the connection with their fellow believers on the uncontrolled territories. Moreover, they also have not lost the good relationships and connections with Russian fellow believers. Though the intensity of such contacts decreased drastically it is more due to technical reasons connecting with the difficulties on the borders. Regarding ISKCON yatras on the uncontrolled territories of Donbas and in Crimea they are facing difficulties with selflegalization due to strict religious laws. Міжнародне товариство свідомості Кришни в Україні з початком війни на Донбасі зіткнулося як з практичними, так і з світоглядними викликами. Практичні були пов’язані з організацією допомоги біженцям-одновірцям, а духовні із формулюванням власного ставлення до війни як на рівні керівництва громади, так і на індивідуальному рівні. На практичний виклик громада відповіла заснуванням фонду допомоги біженцям, який забезпечив будівництво нового тимчасового житла для постраждалих від конфлікту й займався утепленням непристосованих для холодного сезону житлових приміщень ашрамів ISKCON. Що стосується світоглядного виклику, то позиція ISKCON як релігійної організації стосовно подій на Сході України однозначна і передбачувана: вайшнавська громада жодним чином не втручається у справи війни і не приймає жодну із сторін. Це пов’язано зі специфічним баченням війни у вайшнавізмі та власної ролі у ній. По-перше, вайшнавізм принципово розділяє матеріальний та духовний (трансцендентний) світи, тому мирські проблеми (включаючи війни) є менше важливими та цінними, ніж духовні. По-друге, індуїстське сприйняття часу передбачає, що зараз світ переживає період деградації - калі-юґу, коли війни є невідворотними і ніхто не може на це вплинути, а тому брати активну участь у війні без нагальної потреби немає жодного сенсу. Звідси випливає специфічне бачення своєї місії у час війни, яка полягає не у прийняття тієї чи іншої сторони і допомогу їй, а роботу з суспільною свідомістю з трансформації якості невігластва в якість благості. А така робота передбачає перш за все трансцендентні, а не «мирські», методи. Тому єдиними допустимими «мирським» методами допомоги у ситуації війни став благодійний проект «Їжа життя. Донецьк» та турбота про покинутих в зоні конфлікту корів. Утім, індивідуальна позиція кожного відданого могла збігатися з позицією ISKCON, а могла відрізнятися від неї в залежності від особистого досвіду вайшнава, особливо до приходу в Свідомість Кришни. Серед вайшнавів зустрічаємо і проукраїнські, і проросійські погляди - кришнаїти в своєму ставленні до війни нічим не вирізняються серед решти населення України. Тому їхня позиція відповідає позиції населення в цілому на тих чи інших територіях. З відомих причин кожну з позицій - проукраїнську і проросійську - більше чути з того чи іншого боку від лінії розмежування, в той час як протилежну не афішують або замовчують. Вайшнави успішно відповіли на світоглядний виклик як на рівні громади, так і на індивідуальному рівні. По-перше, у громадах майже не відбулося розколів (відомо, що лише деякі ятри на непідконтрольних Україні територіях близькі до розколу); по-друге, вайшнави по обидва боки від лінії розмежування не припинили спілкуватися між собою, так само як не припинили спілкування з вайшнавами Криму, по-третє, воєнний конфлікт на Сході України не завадив контактам та дружньому ставленню одне до одного українських та російських вайшнавів. Хоча інтенсивність таких контактів зменшилася, але радше через технічні причини, пов’язані з труднощами перетину кордону, ніж через світоглядні причини. Перед громадами на непідконтрольних Україні територіях, а також в Криму постали практичні турботи легалізації в умовах жорсткого релігійного законодавства. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2020.25.2112 |