Between religious freedom and national security
The article deals with the OSCE Document "Freedom of Religion or Belief and Security. Policy Guidance"(2019) from the perspective of the status of freedom of conscience and belief, as well as the political and legal realities that prevailes in the Western countries (USA, Canada, EU member...
| Published in: | Relihijna svoboda |
|---|---|
| Subtitles: | Документ ОБСЄ «Свобода релігії або переконань та безпека» в західному, російському та українському контекстах OSCE document "Freedom of Religion or Belief and Security" in Western, Russian and Ukrainian contexts |
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Relihijna svoboda
Year: 2020, Issue: 25, Pages: 21-32 |
| Further subjects: | B
freedom of religion and belief
B OCSE B National Security B Ukraine B Western democracies B Russia |
| Online Access: |
Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The article deals with the OSCE Document "Freedom of Religion or Belief and Security. Policy Guidance"(2019) from the perspective of the status of freedom of conscience and belief, as well as the political and legal realities that prevailes in the Western countries (USA, Canada, EU member states), in Russian Federation, and in Ukraine. Author proves that attempts to balance issues of religious freedom and national security in Western countries after the 9/11 led to the establishment of a new security regime, primarily in the United States. Some essential changes designed for an effective response to current and future threats were introduced in national legal system by lawmakers in Germany, United Kingdom, Spain, France, and Italy. With all this going on, many policymakers and commentators called governments to use all necessary means to not allow terrorists and religious extremists to take advantage from what could be regarded as a vulnerability of Western democracies, namely their openness, liberal legislative regime, democratic procedures, sensitivity to human rights and human dignity. The author emphasizes that, despite some shortcomings that followed the shaping of the new security’s regime, it contains obvious components that are quite in the line with the 2019 OCSE Document’s fundamentals. Absolutely opposite, author argues, is the approach to the religious freedom and national security dichotomy in Russian Federation. The restrictions of the religious freedom in this country motivated by the interests of national security, are such brutal that destroy the main pillars of the international law in this realm and put Russia on a par with the most flagrant violators of religious freedoms all over the world. Finally, inspired by the Ukrainian model, author is proving that almost thirty years long experience in forming a model of state-church relations adequate to the spirit and letter of internationally recognized principals in the field of the freedom of conscience and belief can be productive even if the country faces enormous external and internal challenges and the balance between religious freedom and national security can be achieved even for a country at war. У статті розглядається Документ ОБСЄ «Свобода релігії або переконань та безпека. Керівництво з питань політики» (2019) з точки зору стану свободи совісті та переконань, а також політико-правових реалій, які склалися в країнах Заходу (США, Канада, держави-члени Європейського Союзу), в Російській Федерації та в Україні. Автор доводить, що спроби збалансувати питання релігійної свободи і національної безпеки в країнах Заходу після терористичних атак 9 вересня 2001 р. призвели до становлення нового режиму безпеки у США. Деякі суттєві зміни, спрямовані на усунення загроз, які виходять від релігійних акторів, або тих, хто використовує релігійні символи й риторику на шкоду безпеці суспільств і громадян, були запроваджені в національні правові системи Великої Британії, Іспанії, Франції, Італії. Хоча надзвичайні заходи викликали критику з боку правозахисників та дослідників, багато політиків і оглядачів закликали уряди задіяти всі необхідні засоби, аби не дозволити терористам та релігійним екстремістам використати те, що ті вважали вразливістю західних демократій, а саме - їхню відкритість, ліберальне законодавство, демократичні процедури, чутливістю до прав людини і людської гідності. Автор підкреслює, що попри певні прорахунки, які супроводжували формування нової західної безпекової політики, в ній очевидні компоненти, цілком суголосні ключовим принципам, які містяться у документі ОБСЄ 2019 р. Абсолютно протилежним, як доводиться у статті, є підхід до узгодження питань релігійної свободи і національної безпеки в Російській Федерації. Обмеження релігійної свободи, які мотивуються інтересами національної безпеки, є такими, які знищують основоположні міжнародні принципи у сфері свободи совісті й переконань і ставлять Росію в один ряд з найбільш брутальними порушниками релігійних свобод у світі. Нарешті на прикладі України автор доводить, що майже три десятиліття досвіду формування моделі державно-церковних відносин, адекватної духу і літері міжнародного права в сфері свободи совісті та переконань, може виявитися продуктивним навіть у разі коли країна стикається з колосальними зовнішніми і внутрішніми викликами і що баланс між релігійною свободою і безпекою може бути досягнутим навіть за умов війни. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2020.25.2134 |